Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:

• про роль періоду правління короля Анрі IV в історії Франції;
• як відбувалося зміцнення абсолютизму за Рішельє під час правління Луї XIII;
• якими були особливості абсолютизму за Луї XIV; про роль Кольбера в історії тогочасної Франції.

 

Пригадайте

1. Що таке абсолютизм (абсолютна монархія)?

2. Якими були основні передумови його появи у Франції?

3. Укажіть зміни, які відбувалися в управлінні Францією на початковому етапі становлення абсолютної монархії.

4. Назвіть найважливіші, на вашу думку, події історії Франції XVI — початку XVII ст. Поясніть свій вибір

 

1. Піднесення Франції за Анрі IV.

 

Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав серед французів прізвисько «добрий король». У період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено.

Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, були насамперед пов’язані з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку її сільського господарства та промисловості.

Ремісників було звільнено від обмежень, що накладали цехові статути, було створено сприятливі умови для мануфактурної промисловості. Обмежувалося ввезення іноземних промислових виробів, а вивезення власної сировини призупинялося. Для розширення виробництва з королівської скарбниці власникам мануфактур навіть надавалися субсидії. Виникли привілейовані королівські мануфактури, що виготовляли шовк, фаянсові вироби, парфуми. Політика, яку уряд Анрі IV здійснював для відродження економіки Франції, базувалася на популярних серед тогочасних європейських економістів принципах меркантилізму та протекціонізму.

Чи можна вважати Анрі IV видатним державним діячем Франції? Чому?

Зовнішню політику Анрі IV спрямовував на сприяння розвитку заморської торгівлі. У 1604 р. розпочалася колонізація французької Канади, губернатором якої призначили мандрівника Самуеля де Шамплейна.

Головними противниками Франції в Європі Анрі IV вважав іспанських і німецьких Габсбургів. Він намагався протидіяти спробам іспанського короля Філіппа II придушити

Реформацію, розуміючи, що посилення Іспанії зачіпатиме інтереси Франції. Вважаючи війну з Габсбургами неминучою, Анрі IV і Сюллі активно готувалися до неї. Убивство короля припинило цю підготовку.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на підтримку й захист власних виробників товарів від іноземної конкуренції.

Меркантилізм — економічна політика доби становлення капіталізму, що характеризувалася активним втручанням держави в господарське життя, стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними загарбаннями й торговельними війнами

 

2. ЗМІЦНЕННЯ АБСОЛЮТИЗМУ ЗА РіШЕЛЬЄ ПІД ЧАС ПРАВЛІННЯ ЛУЇ XIII.

 

Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог рішельє.

Молодому Рішельє вдалося привернути увагу короля своїми виступами на зборах Генеральних штатів у 1614 р., куди його обрали представником від духовенства. Саме він виголосив промову від свого стану на завершальній сесії Генеральних штатів 1615 р. Було вирішено, що наступного разу вони зберуться через 175 років. Це стало черговим свідченням того, що Франція переходила від станово-представницької до абсолютної монархії.

Одним із своїх головних завдань Рішельє вважав посилення авторитету королівської влади. Наприкінці життя у своєму «Політичному заповіті» він писав: «Коли Ваша Величність вирішила запросити мене до Вашої Ради (Королівської ради), можу зазначити, що гугеноти поділяли з вами владу в державі, дворяни поводили себе так, наче не були вашими підданими, а губернатори почували себе правителями своїх земель... Союзи з іноземними державами перебували в занедбаному стані, а власна користь переважала над загальним добробутом».

Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, за переконаннями Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.

Рішельє розпочав рішучу боротьбу проти старої родовитої аристократії. Усіх її представників, які не бажали коритися королівській владі, відправили у вигнання або засудили, а їхні замки зруйнували. Під загрозою смертної кари заборонили дуелі — поєдинки між дворянами. Для виконання своїх рішень на місцях Рішельє реорганізував систему управління та зробив її залежною від короля. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядовці, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ у провінціях. Вони призначалися на посади королем, а не купували посади, як інші чиновники. Інтенданти поступово підпорядкували весь апарат управління провінціями, посилили в них владу короля та зменшили тим самим вплив місцевої знаті.

На підставі аналізу діяльності Рішельє визначте якості, притаманні французькому державному діячу цієї доби.

 

Документи розповідають

Із «Парламентської декларації про знесення замків» (1626 р.)

...Щоб в усіх укріплених місцях, що розташовані всередині нашого королівства. укріплення були знесені та зруйновані; навіть старі стіни мають бути зруйновані, відповідно до того, як це буде визнано для блага і спокою наших підданих і безпеки держави, так щоб наші піддані відтепер не боялися, що названі укріплення спричинять для них якийсь неспокій і щоб ми були вільні від видатків, які ми вимушені виділяти на гарнізони

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Як у джерелі обумовлюється доцільність знищення укріплень усередині країни? 2. Як знесення замків мало посилити владу короля у Франції?

У центральному апараті виросло значення секретарів, що призначалися королем і контролювали ті або інші питання.

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із «Політичного заповіту» Рішельє

Я кажу, що дворянство слід розглядати як один із найголовніших нервів держави, який може сприяти її збереженню й посиленню .

Хоча дворяни заслуговують на те, щоб із ними поводилися добре, коли вони поводяться добре, але потрібно бути з ними суворими, якщо вони нехтують тим, до чого зобов'язує їхнє походження . Я з усією твердістю кажу, що ті, хто відстали від доблесті предків, ухиляються від того, щоб служити короні шпагою та життям постійно й твердо, як вимагають закони держави, заслуговують бути позбавленими блиску свого походження і примушеними нести частину турбот народу

Честь для них мусить бути дорожчою за життя, тому їх належить карати радше позбавленням першої, ніж останнього...

Якщо нічого не слід забувати, щоб зберегти дворянство в істинній доблесті його попередників, то водночас не треба нічого робити, щоб зберегти за ним володіння подарованої землі або перейматися можливим придбанням нової?

 

Робота в парах.

Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Яке місце в державі відводив Рішельє дворянству?

2. Чим, на вашу думку, була зумовлена така позиція Рішелье?

Проаналізуйте портрети персоналій історії Франції цього періоду (с. 77—79) .

Які риси своїх персонажів прагнули показати художники? Поясніть свою думку

Чимало зусиль Рішельє доклав для розвитку військового й торговельного флоту. У цей час у Середземному морі панував флот Іспанії, яку Франція вважала своїм противником. Франція мала там лише 12 галер. Зусиллями Рішельє ситуація змінилася. На 1635 р. французький флот у Середземному морі налічував декілька десятків суден різних видів, які мали 1 тис. гармат і понад 5 тис. матросів.

Зусилля з розвитку торговельного флоту обумовлювалися оголошеним Рішельє курсом на розвиток вільної торгівлі з Новим Світом і створення там французьких колоній. Він активно сприяв заснуванню торговельних компаній (за роки його правління з’явилося 22 компанії). Сам Рішельє був головним учасником торговельної компанії «Нова Франція», яка здійснювала колонізацію Канади. За Рішельє Франція активно розбудовувала свою колоніальну імперію, вела суперництво й боротьбу проти Англії та Нідерландів за нові території.

У зовнішній політиці перший міністр робив усе, щоб піднести престиж своєї країни в європейських справах. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.

Арман-Жан дю Плессі Рішельє народився в небагатій дворянській родині. Спочатку він хотів вступити до війська, але потім вирішив служити церкві. У 22-річному віці він став єпископом. Юнак мав неабиякі літературні здібності, здобув добру освіту У віці 31 року, Рішельє став військовим міністром . Із 1624 р . він — член Королівської ради, згодом — перший міністр Франції (голова уряду) . Упродовж 18 років Рішельє фактично правив Францією за досить нерішучого Луї XIII. Як влучно зауважив один із сучасників кардинала, «Луї XIII лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр».

Велику увагу Рішельє приділяв також розвитку науки й культури, але вимагав від їхніх діячів підтримки своєї політики, намагаючись цим поставити їх на службу французькому абсолютизму. Він ініціював реконструкцію Сорбонни (Паризького університету) і створення Французької академії.

Головним підсумком державної діяльності Рішельє стало затвердження у Франції абсолютизму. За роки перебування на посаді першого міністра він міцно тримав у своїх руках важелі управління державою, мав досить далекоглядності, щоб помічати небезпеку для розвитку Франції та усувати її.

фронда — громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини Will ст.; сукупність антиурядових заворушень, що відбувалися у Франції в 1648— 1653 рр .

 

З. АБСОЛЮТИЗМ ЗА ЛУІ XIV.

 

Формування абсолютної монархії загалом завершилося за Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.

За Мазаріні було успішно для Франції завершено Тридцятилітню війну. Франція здобула панівне становище в тогочасній Європі. Потребуючи коштів на реалізацію своїх планів, Мазаріні запровадив нові податки, що викликало незадоволення населення та протести в різних регіонах країни.

У 1648 р., значною мірою під впливом Англійської революції, у Франції розпочалися антиурядові заворушення, що тривали до 1653 р. та вилилися в громадянську війну. Ці події увійшли в історію як Фронда.

Мазаріні зміг приборкати Фронду. Поразка антиурядового руху сприяла зміцненню королівської влади.

Анна Австрійська, донька іспанського короля Філіппа ill, вважалася першою красунею тогочасної Європи. Проте її стосунки з Луї XIII поступово погіршувалися через схильність Анни до інтриг і спроб проводити у Франції проіс-панську політику. Вона підтримувала змови проти Рішельє, а останній ставився до неї відверто вороже Стосунки Анни Австрійської та Луї XIII стали однією із сюжетних ліній славнозвісної трилогії французького романіста XIX ст. Александра Дюма «Три мушкетери», «Двадцять років по тому», «Віконт де Бражелон, або Десять років по тому»

Після смерті Мазаріні Луї XIV заявив, що не призначатиме нового першого міністра та управлятиме сам. Своєю діяльністю король довів, що він є правителем, гідним могутньої європейської держави. Головним виконавцем волі короля, інтендантом (міністром) фінансів і фактичним головою

уряду став Жан-Батіст Кольбер. Саме з його діяльністю пов’язана внутрішня політика уряду короля Луї XIV.

У сфері економіки Кольбер, як і його попередники, дотримувався політики протекціонізму. Запровадивши високий митний тариф, він захистив вітчизняних виробників від конкуренції з іноземними товарами. Вивезення із Франції необробленої сировини повністю заборонили.

Значні кошти щорічно виділялися на утримання, ремонт і будівництво доріг. Чимало зусиль докладалося для створення та розвитку французьких колоній.

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З Едикту про морську торгівлю, який видав Луї XIV за наполяганням Ж.-Б. Кольбера (1669 р.)

Через те, що торгівля, особливо морська, є життєдайним джерелом, що приносить державі добробут і поширює його також серед підданих відповідно до їх мистецтва й праці, і що не можна знайти більш чистого й законного засобу набути багатства; при тому, що воно завжди було у великій пошані в найбільш забезпечених народів; через те, що для блага наших підданих і для нашого власного задоволення

важливо повністю знищити залишки все ще поширених поглядів, що заняття морською торгівлею несумісне з дворянством і позбавляє його привілеїв, ми вирішили... оголосити заняття морською торгівлею таким, що не зменшує дворянської гідності.

робота в парах. Обговоріть і визначте, як наведений едикт мав вплинути на становище французького дворянства.

Із «творів» луї XIV

Що ж до осіб, які мали допомагати мені в моїй праці, то я вирішив не брати зовсім першого міністра; і якщо зі мною погодитесь ви. то це ім'я назавжди зникне у Франції, бо немає нічого негіднішого, ніж бачити в руках одного всі королівські функції, а в руках іншого — самий лише королівський титул. Заради цього необхідно було розділити мою довіру й виконання моїх приписів, не віддаючи їх нікому повністю.

Коли працюєш для держави — працюєш на себе . Благо одного складає славу іншого. Коли перше

щасливе, високо піднесене й могутнє, тоді той, хто є причиною цього щастя, набуває слави і, відповідно, має більше, ніж його підлеглі щодо нього й самих себе, користуватися всім, що є найбільш приємним у житті

1. робота в парах. Обговоріть і визначте, як Луї XIV оцінював роль і місце короля в державі .

2. Яку особливість здійснення влади королем у період завершення формування у Франції абсолютної монархії відображено в документі?

із «курсу державного права франції» — підручника для онука луї XIV (кінець XVII ст.)

Франція є монархічною державою в найбільш широкому значенні цього слова. Король уособлює в ній усю націю загалом. Тоді як кожна приватна особа являє собою лише ізольовану особу перед королем. Отже, уся могутність, уся влада зосереджені в руках короля, і в королівстві не може бути жодної

іншої влади, крім тієї, яку встановлює король. Нація не створює самостійного тіла у Франції — вона вся перебуває в особі короля

робота в парах. Обговоріть і визначте, як у джерелі відображено державний устрій Франції як абсолютної монархії

Велика увага приділялася морській торгівлі. За підтримки держави активну діяльність розгорнули Ост-Індська і Вест-Індська торговельні компанії. У 1683 р. морська торгівля Франції посіла третє місце в Європі після Нідерландів та Англії. За турботу про французький військовий флот Кольбера називали його «батьком». Значно зросла кількість його суден і було запроваджено матроську

повинність для служби на флоті. Завдяки реформі армії тепер вона налічувала 320 тис. воїнів і стала найсильні-шою в Європі.

У подоланні зловживань у фінансовій сфері Кольбер, за свідченням сучасників, вирізнявся впертістю та суворістю аж до жорстокості. Їх викоріненням займалася Особлива судова палата. Чимало уваги Кольбер приділяв розвитку науки й мистецтва. За його сприяння з’явилися Академія написів і літератури, Королівська академія наук, Королівська академія музики та Королівська академія архітектури. За пропозицією Кольбера відкрили й забезпечили всім необхідним Паризьку обсерваторію. Він збільшив королівську бібліотеку, ботанічний сад, фінансував експедиції вчених, особливо природознавців, для вивчення нових земель.

Міцна фінансова система, надійна армія — ось те, на що перш за все спиралася королівська абсолютна влада за Луї XIV. Уся вища судова влада також належала королю. За таємним наказом Луї XIV дозволялося ув’язнити будь-кого без суду та відправити до паризької в’язниці Бастилії. Навіть відносини з католицькою церквою Луї XIV побудував на її всебічній залежності від короля. Нантський едикт у 1685 р. повністю скасували, кальвінізм заборонили, а понад 200 тис. гугенотів змусили залишити Францію.

У зовнішній політиці Луї XIV докладав чималих зусиль, щоб перешкодити Габсбургам панувати в Європі. Водночас він намагався збільшити територію своєї держави, загарбавши землі сусідів. За 54 роки самостійного правління Луї XIV Франція протягом 32 років вела війни. У 1667— 1668 рр. він завоював іспанські Нідерланди, однак війна 1672—1678 рр. за загарбання Голландії завершилася поразкою. Причинами невдач короля у цій війні та наступних — у 1683—1684 рр. («Війна за об’єднання»), 1688—1697 рр. («Війна Аугсбурзької ліги») та 1701—1713 рр. («Війна за іспанську спадщину») — стала протидія як католицьких, так і протестантських держав його спробам підпорядкувати своїм інтересам усю Європу.

 

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... чому?

• За правління Анрі IV у Франції відновили зруйноване тривалими релігійними війнами господарство, король посилив свою владу та міжнародний авторитет країни .

• Рішельє заслуговує на почесне місце в історії Франції завдяки його зусиллям, спрямованим на зростання могутності держави

• Кольбер своєю економічною політикою сприяв посиленню Франції, проте часто вона ставала несумісною з невгамовною жагою до війн Луї XIV.

 

Працюємо з хронологією

1629 р. — прийняття «Едикту милості».

1685 р. — заборона кальвінізму у Франції указом Луї XIV.

 

ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Історична абетка».

Правила гри. Учитель/учителька називає букву алфавіту. Окремі учні та учениці, пари, малі групи або команди за визначений час мають скласти перелік слів, які починаються на цю букву й тісно пов'язані зі змістом теми уроку. Перемагають ті, чий список буде найдовшим.

2. Дайте оцінку діяльності короля Анрі IV.

3. Яку роль відіграв в історії Франції її перший міністр Рішельє?

4. Колективне обговорення. Як вплинули на розвиток Франції дії короля Луї XIV та Ж.-Б . Кольбера?

5. Покажіть на карті події, пов'язані з розвитком Франції в цей період.

6. робота в парах. Продовжте роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6).

7. Складіть таблицю «Розвиток Франції в 1594—1715 рр.».

8. робота в малих групах. Ознайомтеся з інформацією з додаткових джерел про правителів і голів урядів Франції в цей період і сформулюйте обґрунтоване судження про їхню діяльність. Якими моральними цінностями, на вашу думку, керувалися французькі правителі й голови урядів країни цього періоду? Поясніть свою думку.

9. Напишіть листа від особи француза, що жив за правління Анрі IV, Луї XIII або Луї XIV (за вибором), до своєї родички в іншій країні зі спогадами про цей час. За необхідності зверніться до додаткових джерел.

10. Робота в парах. Анрі IV у Франції називали «добрим королем». Як, на вашу думку, можна було б назвати Луї XIII і Луї XIV? Чому?

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)